Кластер як один з ефективних методів формування критичного мислення школярів

Кластер як один з ефективних методів формування критичного мислення школярів

Найбільш оптимальними у процесі формування критичного мислення школярів є методи проблемного навчання: творчого читання, евристичної бесіди та дослідницький. Будь-який метод, будь-яка використовувана в технології розвитку критичного мислення форма роботи ґрунтується на трьох фазах: І - виклику (актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу); ІІ - осмислення (осмислення нової інформації, критичне читання і письмо); ІІІ - рефлексії (узагальнення й оцінка інформації, формування власної думки, окреслення напрямків подальшого засвоєння теми).

 Досвід показує, що для дітей основної школи цікавим є такий вид діяльності як переосмислення інформації через графічні схеми і таблиці. З-поміж різноманітних графічних способів опрацювання матеріалу учнів приваблюють кластери. Слово «кластер» походить з англійської мови ( cluster – пучок, рій, скупчення)

Кластер – виділення смислових одиниць тексту та їх графічне оформлення у формі пучка. Кластер включає ключові слова, ідеї, подані у логічній послідовності текстових суб’єктів, котрі створюють цілісну і наочну картину. Метод «кластера» дозволяє представити на уроці великий обсяг інформації в структурованому і систематизованому вигляді, виявити ключові слова теми. Таким чином підвищується мотивація, адже самі ідеї дітьми сприймаються легше. Вважаю, що людині потрібні графічні образи, тому що мозок краще запам’ятовує моделі. Представлення учнями інформації у формі кластера сприяє творчій обробці, а тому забезпечує засвоєння її на рівні розуміння. Кластери дозволяють розвивати мислення, робити його більш гнучким, позбавлятися стереотипів, догматичне мислення перетворювати в критичне. Важливо і те, що через побудову кластерів виявляємо систему ключових слів, які можуть бути використані для пошуку інформації в інтернеті, а також для визначення головних напрямів учнівських досліджень, вибору тем для проектних робіт. Створення кластерів сприймається школярами як творча робота, у якій є можливою реалізація власного бачення проблеми, власний підхід, варіативність як засіб самореалізації, самоутвердження.

Можливість індивідуальної, парної, групової і колективної роботи створює психологічний комфорт у навчальному процесі. Кластери можуть мати багато розгалужень, тому важливо вчасно зупинитися на необхідному рівні деталізації. Кластер можна використовувати на усіх етапах уроку: на стадії виклику ‒ для систематизації того, що дітям відомо і визначення прогалин у знаннях; на стадії осмислення кластер дозволяє фіксувати фрагменти нової інформації; на стадії рефлексії поняття групуються і між ними встановлюються логічні зв’язки..

Правила створення кластера:

 1. Посередині чистого листка (класної дошки), документу Word, слайді Power Point записуємо ключове слово чи речення теми.

 2. Кругом нього ‒ слова чи речення, що доповнюють тему.

3. Довкола записаних слів з’являються «супутники» і встановлюються нові логічні зв’язки.

4. Записуємо стільки ідей, скільки їх називають діти.

 Внаслідок цього з’являється структура, яка графічно відображає послідовність процесу мислення, визначає інформаційне поле заданої теми. З-поміж великого розмаїття кластерів найбільш прийнятними на літератури вважаються такі: класичний кластер, зворотній кластер, кластер-образ, предметний кластер, паперовий кластер, кластер із нумерацією слів, мультимедійний кластер з візуальними, аудіо та відеоефектами.

Метод кластера доцільно застосовувати на уроках літератури для інтерпретації: а) будь-яких елементів літературного твору (фрагменти, сцени, мотиви, персонажі, символи, тропи тощо, навіть окремі речення та слова), співвіднесені з відповідним контекстом твору або позатекстовою ситуацією; б) літературного твору як певної цілісності; в) літературної цілісності вищого порядку, ніж літературний твір, наприклад, творчості письменника, літературної школи, літературного напряму, літературного періоду

Використання на уроці ІКТ дозволяє значно розширити дидактичні можливості методу «кластер». Створення школярами мультимедійних презентацій теж є своєрідним кластером, оскільки задана тема розбивається на слайди, які, у свою чергу, мають ширше інформаційне наповнення. Те ж саме можна сказати і про проекти. Вважаю метод кластера прийнятним і як форму виконання домашнього завдання, адже для кращого запам’ятовування і представлення домашньої роботи учні мають можливість укласти опрацьований матеріал у певну схему.

Через застосування методу кластера у школярів формуються надпредметні уміння, які проявляються під час занять з інших предметів, у позакласній діяльності, у різних життєвих ситуаціях. Серед важливих умінь назву такі: уміння працювати в групах; графічно оформити текстовий матеріал; творчо інтерпретувати наявну інформацію; розподілити матеріал за ступенем новизни і значимості; узагальнити здобуті знання; формувати культуру читання.

Тема уроку «Античність - колиска європейської культури»(8клас)

Переосмислення інформації через графічні схеми . Кластер.

Завдання для  учнів :  прослухавши  підготовлені  індивідуальні повідомлення учнів  у вигляді презентацій( учні –географи, учні – культурологи, учні – історики) графічно оформити  матеріал  у вигляді кластеру.

Простір кластера можна заповнити тематичними кенингами. (Кенинг - це образний вислів, що складається з двох іменників: 1-ий іменник - в Н.в., 2-ий - в Род.в.)