Культурологічний аналіз літературних творів

           Безумовним досягненням сучасної вітчизняної школи є виокремлення в Державному стандарті базової й повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мова і література») культурологічної лінії, яка передбачає опанування творів художньої літератури як культурного феномену, ознайомлення учнів з основними цінностями української та світової культури, розкриття художніх особливостей літературних творів у широкому культурному контексті, установлення міжмистецьких паралелей, вивчення міфології, фольклору, культурних традицій різних народів тощо. Базовими шкільними дисциплінами, покликаними вирішувати завдання загальнокультурного та полікультурного розвитку учнів, є українська та світова літератури. Як зазначено в Концепції літературної освіти, шкільні курси з літератури покликані виховувати творчого читача із самостійним критичним мисленням, формувати духовно збагачену особистість із гуманістичним світоглядом. Так, вивчення творів класиків словесного мистецтва в сучасній школі повинно передбачати цілісне осягнення художніх творів у широкому культурологічному контексті, формування навичок самостійного мислення, розвиток художньо-творчих здібностей школярів.

 Під культурологічним аналізом слід розуміти прийоми й види поглибленої роботи з літературним твором, що має на меті цілісне осягнення прочитаного в контексті національної й світової культури, з урахуванням філософських, історичних, естетичних, лінгвістичних, літературознавчих аспектів тлумачення словесно-художнього тексту як мистецького і культурного явища. 

Змістова частина методики культурологічного аналізу складається з трьох взаємопов’язаних компонентів:

1.​ Історико-літературні та історико-культурні матеріали (відомості про історико-літературний і культурний процес, мистецьку добу, напрям, течію або школу; біографія письменника, історія написання твору та його інтерпретацій у різних видах мистецтва або художньої творчості).

2.​ Теоретико-літературні та мистецькі поняття (сукупність основних термінів, необхідних для засвоєння теоретичних тем курсу, цілісного осмислення літературних творів, опанування художніх прийомів і мови різних видів мистецтва).

3.​ Літературна та мистецька критика (критичні статті, огляди, рецензії, що допомагають з позицій сучасності проаналізувати твір, переосмислити його традиційні оцінки й тлумачення)

Для тексту художнього твору й «текстів» різних видів мистецтва є наступні ключові          поняття спільними:

-​ поліфонія (множинність, рівноправність (іноді контрастність) тематичних ліній у творах літератури й різних видів мистецтва;

-​ симфонізм (характеристика масштабності творчості митця, що забезпечує розкриття художнього замислу твору у його розвитку, симфонізм творчості забезпечується використанням митцями великих жанрів (роман, симфонія, історичний або батальний живопис);

-​ контраст (бінарно-семантичні опозиції; характеристика що пов’язана з драматизмом, колізією, конфліктом, антитезою у тексті. Наприклад, контраст світла і тіні, теплих і холодних відтінків, добра і зла, мажору і мінору, форте і піано, струнні й духові інструменти тощо);

-​ мотив (мінімальний акцентований компонент літературного або музичного твору, який співвідноситься з «вічними» темами, образами, сюжетами у різних видах мистецтва );

-​ гармонія (єдність або протиріччя форми й змісту. Наприклад, класико-романтична гармонія, гармонія звуків, фарб, поетичних рядків, гармонія доби Ренесансу й класицизму).

Типи уроків літератури, прийоми культурологічного аналізу і зумовлені ними види навчальної діяльності школярів

Універсальність методики культурологічного аналізу підтверджується можливістю її      

застосування на різних за своєю типологічною приналежнісю й формою проведення         уроках:

1.​ Вступні уроки.(Мета:пробудити інтерес до особистості письменника і його творчості, унаочнити виклад лекційного змісту, актуалізувати наявні мистецькі знання, творчі уміння, естетичний досвід читачів, підготувати до сприйняття літературного тексту)

2.​ Оглядові уроки. (На оглядових уроках, присвячених окремим теоретичним темам курсу, вивчаються культурно-історичні передумови виникнення тих чи інших мистецьких явищ, встановлюються генетичні, типологічні й контактні зв’язки між ними, з’ясовується вплив окремих видів мистецтва на розвиток літератури).

3.​ Монографічні уроки.(Мета: зацікавити школярів монографічною темою, пробудити в них інтерес до особистості письменника і його творчості,

4.​ Уроки поглибленої роботи над текстом художнього твору (Основна мета уроків поглибленої роботи над текстом художнього творуполягає у збагаченні попередніх читацьких вражень школярів, у відпрацюванні умінь аналізувати прочитане в єдності змісту і форми, тексту і контексту, сюжетних і позасюжетних елементів. Послідовне й цілеспрямоване застосування культурологічного аналізу забезпечуватиме подальше удосконалення аналітичних здібностей старшокласників, відпрацювання умінь самостійної роботи з художнім текстом).

5.​ Підсумкові уроки. (Мета:завершують вивчення монографічної теми і, як правило, присвячуються узагальненню, систематизації набутих знань, сформованих умінь і навичок. На підсумкових уроках передбачається застосування додаткового культурологічного контексту, таких форм, як заочна подорож до будинку-музею письменника, перегляд ілюстрацій і репродукцій картин, кінофільмів і вистав, прослуховування фрагментів музичних композицій за прочитаними творами, що дозволяє порушити питання про актуальність літературної класики для сучасності, зацікавити учнів проблемою творчого прочитання творів літератури як мистецького явища.

6.​ Контрольні уроки.(Мета: контроль набутих знань, сформованих умінь і навичок).

План-схема культурологічного аналізу творів мистецтва слова

1.​ Визначити місце художнього твору у світовому культурно-історичному процесі.

2.​ Схарактеризувати особистість письменника, культурні й особистісні творчі зв’язки.

3.​ З’ясувати часові межі створення літературного тексту, проаналізувати співвідношення:

-​ текст – доба,

-​ текст – культура (філософія, історія, літературні зв’язки),

-​ текст – мистецтво (мистецтво як тло, ілюстрація; мистецтво як текст у тексті, структурна одиниця, що входить до тексту; мистецтво як система знаків).

4.​ Зіставити текст художнього твору з «текстами» інших видів мистецтва з метою виокремлення спільних структурних елементів та створення єдиного художнього образу.

5.​ Проаналізувати структурні елементи художнього тексту, з’ясувати рівень відображення в них філософських, історичних, мистецьких реалій культурної доби.

6.​ Використовувати герменевтичне коло «вчитель – текст – учень» у процесі осягнення змісту твору в культурологічному контексті з метою формування особистісного значення тексту.

7.​ Включитися у спільний діалог з іншими учасниками взаємодії в процесі сприйняття, аналізу та інтерпретації тексту художнього твору як мистецького явища.

Методи й прийоми вивчення літературних творів на засадах культурологічного підходу:

1.​ Творче читання: читання під музику вголос, читання з паузами задля культурологічного коментарю.

2.​ Евристичні: створення словника культурологічних термінів, культурологічна реконструкція художнього простору письменника, коментар, культурологічний монтаж, постановка пошукових запитань і завдань.

3.​ Дослідницькі: порівняння творів різних видів мистецтва, оцінка літературної та мистецької критики.

4.​ Репродуктивні: слово, розповідь або лекція вчителя з елементами екскурсу у мистецьку добу, завдання за підручником, самостійний добір культурологічних матеріалів.

На основі цих прийомів можна визначити ефективні види навчальної діяльності школярів: ілюстрування тексту відповідними творами суміжних мистецтв за різними принципами (тематичним, асоціативним тощо), словесне малювання творів мистецтва (екфрасис), порівняльний аналіз творів суміжних видів мистецтва, підготовка повідомлень і презентацій на культурологічну тему, написання творів за картиною, фільмом, виставою та ін.

Типологія культуротворчих завдань на уроках літератури

Типи творчих завдань на засадах культурологічного підходу є такими:

1.​ Завдання з розвитку сенсорного апарату особистості дитини, її фантазії та уяви, асоціативного мислення.(Завдання: письмово оформити враження від вистави, переглянутої в театрі, прослуханої по радіо; передати настрої, враження, почуття від музики, архітектури, кіно; передати за допомогою звуку, кольору, запаху, жесту, руху враження від ліричного, епічного, драматичного тексту;відтворити внутрішній світ літературних героїв у колірній палітрі. оцінити власне сприйняття літературного твору у виконанні майстрів художнього слова;імпровізувати під музику (наприклад, під час прослуховування музики пофантазувати на тему вірша); підготувати літературну фантазію за фотографіями, ілюстраціями; написати листа до письменника, поета; знайти образи-символи, що найкраще передають почуття, враження від того чи іншого образу, системи образів або цілого твору, передати за допомогою кольору почуття ліричного героя)

2.​ Завдання із залучення школярів до різноманітних способів художньо-творчої діяльності, власне літературної творчості(Завдання: дати коментар до картини, малюнка, фотографії; підготувати ілюстрації за мотивами книг, що сподобалися; підготувати колажі, образотворчі шаржі на літературних героїв або проаналізувати відомі твори цього жанру; намалювати ескіз книжкової обкладинки за творами; скласти графічні карти подорожей письменників, їхніх героїв; підготувати доповідь, реферат, повідомлення про художників-ілюстраторів,створити дві ілюстрації: одну – яка відповідала б тексту, другу – тому, що в ньому не сказано, але мається на увазі (приховано в підтексті),дібрати музичний супровід до того чи іншого літературного твору або до уривка з нього та ін.)

Застосування запропонованих завдань на уроках літератури значно активізує аналітико-інтерпретаційну діяльність школярів, надає їй особистісно значущого і творчого характеру. Беручи участь у різних видах художньої творчості, учні реалізують свої здібності як читачі (поглиблена робота з текстом і позатекстовими критичними матеріалами), митці (робота над створенням маски, аплікації, інтер’єру, декорації, костюма та ін.), виконавці (робота над роллю, виразним читанням, мімікою, рухом, жестом, гримом та ін.), що допомагає їм уникати схематизму і тенденційності у тлумаченні мистецьких явищ, збагачувати власний естетичний досвід, виявляти індивідуальний творчий підхід до вивчення мистецтва слова в його художніх зв’язках та взаємодії.

Фрагмент уроку з  прикладом культурологічного аналізу художнього тексту

Клас 7

Предмет: українська література

Тема: Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності в поезіях А. Малишка(«Стежина» , «Вогник»)

   Бесіда з учнями після виразного читання віршів «Стежина», «Вогник»

- Яким настроєм, почуттями пройняті поезії?

- Якими постають у віршах рідний край, рідна домівка?

- Чи можна вважати назви поезій символічними? Поясніть, що вони символізують?

Інформаційне гроно

       

                                              Літературознавчі  завдання групам 

1 група  Випишіть з тексту пісні «Стежина» образи - символи, поясніть їх смислове значення.

Відповіді учнів:    

-         Стежина - любов до отчого краю 

-         відчинені ворота -  життєвий шлях, вибір

-         дощі, сніги - випробування, труднощі долі 

-         розквітлі соняхи - сонце, батьківське благословення

-         вечоровий виднокруг - людське життя, невблаганна старість 

2група  Випишіть з тексту пісні «Вогник » образи - символи, поясніть їх смислове значення.

-         Вогник – родинне тепло, благополуччя; дороговказ, орієнтир, оберіг на перехрестях людської долі

-         Тополина під вікном –  щасливі роки дитинства

-         Хатина – батьківська домівка(мати, батько – що на світі одні)

Завдання Розгляньте картину художника Ю. Камишного «Очима серця, або поки баба в хаті», слухаючи  пісню «Моя стежина» на словаА. Малишка у виконанні О. Таранця. (прослуховування) (розвиток комунікативних компетенцій)Як ви думаєте, чому картина називається саме так?

  

                                                 Відповідь:

 Із  старослов'янського «БАБА" означає «врата, дающие новую жизнь» , тобто батьківська хата . Хата споконвіків вважалася символом духовності й сили, символом єдності поколінь.  Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. Це те , що живе у серці кожної людини. Бачити серцем – це значить любити , не забувати, повертатися)

-         Чому центральним образом на полотні є розквітлий соняшник?

(Відповідь учнів. Соняшник символізує Батьківщину, рідний край: як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника – єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина, батьківська домівка  – єдина і найвища цінність)

-         Чи може картина Ю. Камишного стати ілюстрацією до вірша Малишка «Стежина» й однойменної пісні на слова цієї поезії? (Так! На картині Юрія Камишного дихає життя вічної і прекрасної батьківської землі – єдина стежина веде до рідної  домівки, тополина біля хати, яскрава квітка соняшник- дороговказ. Художник животворить і очима серця трепетно передає нам свою любов до всього найріднішого, найсвятішого- до батьківського краю.)

-         Чи вдалося композитору О.Білашу мелодією передати настрій і почуття ліричного героя поезії?

Завдання №1(завдання з розвитку сенсорного апарату особистості дитини)

Клас:11

Предмет:зарубіжна література

Підсумковий урок за новелою Ф.Кафки «Перевтілення»

Завдання №1  Уважно подивіться та розгляньте картину Казимира

Малевича «Чорний квадрат». Як можна розуміти її ? Які у вас виникли  асоціації ? Чи має право на існування порівняння життєвої ситуації Грегора з чорним квадратом?

 Відповіді учнів:

- замкнутий простір, з якого немає виходу;

- кімната Грегора, яка стала для нього пасткою;

- стіна, яка стоїть між особистістю та іншими людьми;

- атрибутика чорної магії, простір, в якому відбуваються жахливі

перетворення.

-порівняння життєвої ситуації Грегора з чорним квадратом, я думаю, має право на існування. Кожен з нас повною мірою відчув, що Грегор Замза не тільки потерпає від самотності, але й не  може сподіватися на те, що може бути почутим.

Завдання № 2  Прокоментувати  слайд ( малюнок)Чи перегукуються між собою ці твори? Що їх об’єднує?

Поезія  «Убитий небом» (поет Фредеріко Гарсіа Лорка),

Картина Мунка «Крик», новела Кафки «Перевтілення»

Відповідь : (герой – самотній → кричить → ніхто не чує, а може не хоче чути ?)

Завдання №3

 Тема : Микола Гоголь (1809 – 1852) та його повість «Тарас Бульба»

 За поданим нижче описом світлиці з повісті М.Гоголя «Тарас Бульба» та картиною  художника А.Герасимова визначте риси національного характеру, світогляд, взаємини з оточуючим світом, властиві українському народу.

Бульба повів синів своїх у світлицю... Світлиця була прибрана на смак того часу, про який живі натяки зосталися тільки в піснях та в народних думах, що їх уже не співають більше на Україні бородаті сліпі старці в супроводі тихого бренькання бандури перед народом, що обступив їх; на смак того бойового тяжкого часу, коли почали розігруватися сутички і битви на Україні за унію*. Все було чисте, вимазане кольоровою глиною. На стінах — шаблі, нагайки, золота вуздечка на коня і пути з срібними бляхами. Вікна у світлиці були маленькі, з круглими тьмяними шибками, які трапляються нині тільки по старовинних церквах, що крізь них інакше не можна було дивитись, як трохи піднявши насувну шибку. Навкруги вікон і дверей були червоні обводи. На полицях по кутках стояли глеки, сулії й пляшки із зеленого й синього скла, різьблені срібні кубки, позолочені чарки всякої роботи: венеційської, турецької, черкеської, занесені в світлицю Бульби всякими шляхами через треті й четверті руки, що було дуже звичайним у ті відважні часи. Берестові лави кругом усієї кімнати; величезний стіл під образами на покуті; широка піч з запічками, приступками й виступами, викладена кольоровими строкатими кахлями, — все це було дуже знайоме нашим двом молодцям…

( Риси національного характеру :охайність , віра в Бога, гостинність, щедрість; насмішкуватість(влучні прізвиська й жарти), побратимство; схильність до гультяйства, схильність до пиятики, авантюризм, оптимізм

Світогляд: войовничість(шабля - символом волі та бойового побратимства і разом з тим, найефективніша на той час зброя) ,бо  вважають війну головним заняттям і головним ремеслом свого життя: жорстокі, дикі й безжальні щодо своїх ворогів; вольнолюбиві( Кінь -козакові крила, тому збруя для коня на стіні)

Взаємини  з оточуючим світом:    люди військові і водночас торгові                                                                            

 

                                                       Завдання №4

Повість  Гоголя «Тарас Бульба»  має фольклорну основу. Про це пишуть біографи, свідчать листи, в яких Гоголь звертається до своєї матері з проханням надіслати українських народних пісень. Опоетизовані степи, батальні сцени, мужність Остапа, навіть зрадництво Андрія, показані у світлі ліро-епічного мислення народних творців. Знайдіть підтвердження цьому: до вказаних епізодів з повісті випишіть рядки з творів українського фольклору, не забуваючи вказувати їх назву.

( Тексти народних  пісень , дум, балад  додаються на картках. Учні читають і знаходять  подібні епізоди, виписують рядки)

Народні пісні «Ой з-за лісу, із-за темного», «Ой на горі та женці жнуть»

Народні думи «Дума про Самійла Кішку», «Дума про Марусю Богуславку»

Народні балади «Ой був в Січі старий козак», «Козака несуть»

 Відповіді учнів :

Український фольклор як джерело повісті «Тарас Бульба»
епізоди літературного твору	народні пісні, думи,балади
Зрада Андрія	Балада «Ой був в Січі старий козак» ( «Не схотів же та той Сава Козакам служити, Відклонився до ляшенків В Польщу паном жити.»
Історія життя Мусія Шила, його звільнення з турецької неволі	«Дума про Самійла Кішку» (…бідний невольник Кішка Самійло із неволі утікає;)
Батальні сцени за участі Тараса Бульби	Пісня «Ой з-за лісу, із-за темного» («Як став ляхів, як став панків, Як снопики, класти!» «Як став ляхів, як став панків На капусту сікти»)

 Завдання із залученням школярів до різноманітних способів художньо-творчої діяльності

Завдання №1. Порівняйте образи матерів з повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» та оповідання Р. М. Рільке «Пісня про правду». Зробіть висновки.

Відповіді учнів:

Образ матері у творах про захисників вітчизни
персонаж	мати братів Остапа і Андрія	мати Олекси
опис зовнішності, внутрішній світ	бліда, худорлява і добра мати; слабка, маленька жінка, яка любить своїх дітей і з повагою ставиться до свого чоловіка. Гоголь не називає її імені, немов натякаючи на її роль в сім'ї Тараса Бульби Хоча у неї був чоловік і два сини, вона була самотня: дітей вона бачила рідко	Якилина, тиха, покірлива жінка, що віддала себе до останку дітям; мати чудувалася зі свого сина і побоювалася заговорити з ним
ставлення до призначення синам долі – бути захисниками краю	Для матері ж найголовніше, щоб її діти були щасливі і здорові. Але як би там не було , вони розуміли  свій і їх борг перед Батьківщиною, відпускали їх. На жаль,   багато хто назад не повертався	Олекса прийняв рішення  йти на війну з польською шляхтою. Мати «обійняла і ніжно поцілувала у голову сина та поспіхом подріботіла у хату» - це значить благословила сина, розуміючи його вибір.
Висновки	В образах  матерів письменники показали  усіх жінок того суворого часу. Головне завдання жінки - народжувати дітей, усе інше не їх розуму справа. Ми бачимо, як українські жінки з прекрасних красунь перетворювалися на дряхлих старих, адже були вимушені важко працювати. По суті, вони були безправні і безвільні. Гоголь, особисто, захоплювався їх мужністю, умінням змириться з гордістю і йти за своїм чоловіком

                                                        Завдання №2 Інфографіка

 Відповіді учнів: митець відтворив …

-неприборканий дух,

-готовність до самопожертви;

- хоробрий, сильний, відважний, енергійний, романтик

- і один в полі воїн , якщо це Дон Кіхот, бо готовий кинути виклик левам, не маючи проти них зброї;

- безумець, здатний знехтувати безпекою й подати приклад іншим.

Майстерність художника:

В центрі уваги митця -  людина - в часі і просторі. Людина бита, але непереможна, незломна , з високо піднятою головою і зброєю.

Картини  заставляють і нас повірити  в Людину, яка може вистояти в «обезумевшем мире» і стати прикладом для інших, слабких духом